З досвіду роботи

 Творча праця педагога полягає в тому, щоб посіяти добро в душі дитини і залишити назавжди в ній слід. А коли учні розправляють крила і стають поруч  із учителем – це додає, ще більшої наснаги педагогу.

          Моє професійне кредо:
 « Щоб бути гарним викладачем, потрібно любити те, що викладаєш і тих кого навчаєш »  Василь Ключевський .

Мета досвіду:

·       Постійний пошук шляхів «Навчати і навчатися».

·       Розвиток життєвих компетентностей учнів, досягнення успіху.

·       Реалізація проблемно – пошукової, дослідницької роботи учнів.

·       Формування творчої особистості.

·       Адаптація дитини до умов сучасного життя.

Для досягнення мети використовую різні форми роботи на заняттях.

-        Інтерактивні методи (робота в парах, дискусія, дидактичні ігри, навчаючись учусь).

-        Проекти: (творчі, ігрові, дослідницькі, практично-організаційні).

Використання інтерактивних і комп’ютерних технологій на заняттях допомагають мені як вчителеві реалізувати поставлені задачі.

Творчість – це складне соціально-психологічне явище. Наявність елементів творчості необхідна в будь-якій сфері, оскільки сучасні умови потребують від дитини мобілізації всіх її здібностей. І тому популяризація циркового мистецтва серед підростаючого покоління має велике значення, бо є одним із аспектів у вихованні самоусвідомлення молоді, саморозкриття дитини, її розквіту а також набуття психічного здоров’я і позитивних емоцій.

Циркове мистецтво прививає дітям творчий підхід, почуття смаку, краси.

Працюючи з дітьми я постійно ставлю перед собою завдання, насамперед прищепити їм любов до циркового мистецтва, розвивати творчу активність емоційно відчути красу жанру. Так навчаючись у гуртку циркового мистецтва вихованець знайомиться з історією цирку, його витоками, жанрами. Це дає змогу усвідомити, емоційно пережити захоплюючий світ жанрів. Поступово такі риси як працелюбність почуття прекрасного стають власним надбанням дитини. Це дозволяє більш вдало розв’язувати проблеми сьогодення, та прогнозувати майбутнє.

          Я, як керівник циркової студії постійно стимулюю гуртківців до самостійної праці, що потребує, роботи душі, розуму та рук, бо праця в цирковому направленні досить важка та і виснажена.  І тому, настільки я зацікавлю вихованців у творчому процесі залежить майже все. Сюди відноситься і підбір жанру і підбір костюму, виготовлення рекзівиту, та виконання самого номеру, поєднання як одного цілого.

          Здавна відомо, що особистість може виховати лише особистість. Дітям спочатку хочеться лише дивитися, слухати, мріяти стати великим артистом арени. І чим більше вони будуть знайомитися з цирком - як з мистецтвом в цілому, то все з більшою зацікавленістю поринатимуть в світ казкового мистецтва. Їм стає відомо, що кожен цирковий номер, та сюжети – це стан душі артиста. І на створення його іде певний період часу, у якому втілені чудеса фантазії, зображення краси, природи і людини. І ось коли ця краса заполонить душу дитини, в неї виникне потреба самостійно щось творити, щоб із першого заняття практичної роботи дитина не розчарувалася, не зникла впевненість у тому, що і вона зможе досягти певного рівня майстерності (це і соло жонглювання, пластичні етюди, еквілібри на різному реквізиті, акробатичні жанри, хулахуп, та багато інших жанрів… ) .

Вихованець переконується, що він може повторити подібну трюкову частину, варто лише докласти старанності, тренування і терпіння. Потім ще більше захоплюється мистецтвом з новою силою і виникає бажання творчо підійти до заданої справи, після чого народжується цирковий номер. І ось тому, на мою думку дитина яка уявляє майбутній свій номер, вкладає у творчий процес не лише уміння, а й душу – обов’язково досягне високого рівня майстерності.

 Обдаровані і талановиті діти, завжди є взірцем для тих хто на процес творення витрачає більше терпіння, наполегливості, про те все ж досягне певного рівня виконавської майстерності, тому що весь процес виконання завдань націлено на кінцевий результат.

          Як же привернути увагу учнів до занять в цирковій студії?

Заняття цирковим жанром відіграє велику роль у встановлені характеру учня. І тому щоб зацікавити вихованця цирковим мистецтвом, мені як керівнику потрібно практично продемонструвати той чи інший жанр(жонглювання, акробатика, пластика, еквілібристика і т.д.), або фрагмент жанру по темі. Познайомити учнів із історією виникнення цирку, продемонструвати реквізит та матеріали його виготовлення, тому що на кожен жанр він інший. Учень повинен бачити все як в розгорнутій книзі. Процес звикання, підготовки до роботи, багато психологічних моментів (невпевненість, незнання, страх) проходять набагато швидше, коли на очах в учнів окремі елементи жанру перетворюються в цирковий номер. Вихованець зацікавлюється цим процесом, йому і самому захочеться спробувати виконати таке чудесне перетворення (жонглювати 2 а потім 3 предметами, самостійно стати на котушки). І ось тому поступове підключення учнів до спільної роботи з керівником гуртка може спонукати працювати навіть самого лінивого, викликати зацікавленість до наслідків спільної праці. Достатність праці, праця з видимими кінцевими наслідками повинна стати радістю і необхідністю для учня. Для нього дуже важливе перше виконання циркового трюку.

          Мені як керівникові потрібно продумати все до останнього штриха, та підготуватись до індивідуальної роботи з кожним учнем, вивчити його характер, знати його здібності, навички, відчути силу його бажання, враховувати його можливості та ступінь його підготовки.

          Перші циркові елементи які я пропоную виконувати учням на практичних заняттях повинні бути не складними, які не потребують багато часу на виконання, цікавими по своєму зовнішньому виду.

          Поступово практичні заняття циркового жанру ускладнюються і у дітей з’являється бажання самостійно опрацювати трюкову частину, знову і знову розвивається і проявляється їхня творчість, та пошук по створенню нового свого неповторного.

          Мені як керівникові дуже цікаво спостерігати за першими самостійними постановками дітей, і через певний час їх спільно аналізувати, переглядати, і чим безпораднішими вони будуть виглядати з висоти надбаної майстерності, з тим більшим теплом і добрим гумором вони аналізуються, це є гарний гумор, він опирається не на спробу посміятися над своїм минулим невмінням, а на гордість за те, чому вже навчився в справі конкретного жанру мистецтва. Ось тому в постійній практичній роботі, поступово зникає безпомічність і з’являються навички які стають опорою, дозволяють учням перемогти особисту невпевненість. З кожним заняттям в нашій цирковій студії  число таких навичок  збільшується, впевненість у своїх силах росте. Відчуття впевненості у своїх силах стає могутнім збуджуючим фактором до подальшої творчої праці.

З’являється у дітей не тільки бажання а й любов до заняття яка дозволяє творити прекрасне.

          Я як керівник постійно вимагаю від кожного учня якісного виконання вправ, елементів, трюків, тобто учень повинен виконати дане завдання настільки якісно наскільки він може це сьогодні в певному віці з певними навиками, але не гірше ніж він може це зробити.

          Для більш глибокого розуміння циркового мистецтва необхідним компонентом заняття з учнями має бути вивчення історії, витоків, традицій, виникнення та основ циркового мистецтва.

          Циркове мистецтво – це  емоційне заняття, яке налаштовує не на агресію а на позитив, дуже важливий аспект в роботі циркової студії який не можна не згадати це те, що діти самостійно готують і присвячують сої номери друзям, вчителям, батькам. Потрібно відмітити, що на заняттях ми разом з дітьми постійно спілкуємося, проводимо бесіди, як виховного так і творчого характеру, різнопланово показую дітям напрямки творчості різними шляхами і різними методами, але обов’язково щось мудре цікаве загадкове.

          Одне із самих великих почуттів з дітьми посідає любов, яка присутня до дітей і навколишнього світу. Кожна людина народжується з певними творчими задатками. Потрібно їх тільки якомога раніше виявити і розвити. Для цього звичайно потрібна наявність бажання зі сторони дитини і батьків. Тільки заняття творчістю допоможуть дитині формуватись особистістю, розширювати свою свідомість і ставати соціально-корисною людиною.

          Заняття цирковим мистецтвом – це творче, естетичне, художнє виховання, погляд в історію.

Це виховання:

ü трудове (здобуття умінь і навичок техніки циркового мистецтва).

ü Соціальне(діти не піддаються впливу вулиці).

ü Соціально – психологічне (вчаться спілкуватись один з одним).

ü Колективне(вчаться працювати в колективі).

ü Художньо-естетичне(вчаться відчувати і розвивати створювати красу).

ü Духовне(це передача традицій циркового мистецтва, знайомство з різними жанрами, культурою, це вміння створити роботу а потім її подарувати).

ü  Це засіб набуття психічного здоров’я (вивільнення від конфліктів та хвилювань).

ü Це дисциплінуючий, контролюючий фактор(діти готують і вивчають циркові номери у чітко встановлені терміни).

-        Це виховує силу волі, дисципліну, бажання досконало виступити на концертно-масових заходах.

-        Це засіб розвитку уваги до почуттів.

-        Посилення відчуття власної особистісної цінності.

-        Це і виховання оптимізму, потрібності людям.

-        Виховання відношення до циркового жанру.

-        Виховання поваги до артистів цирку та основоположників циркового мистецтва.

-        Виховання поваги до своєї праці.

-        Розширення кругозору гуртківців циркової студії.

Як керівник циркової студії завжди намагаюся прищепити вихованцям спортивний дух. Навчаю їх прагненню бути кращими, сильнішими і не давати собі розслабитися. Постійно працюю над їхньою гнучкістю, пластикою, тому що як і в спорті в цирковому мистецтві для артиста важливі досягнення. Все має бути красиво, граційно,артистично, креативно і в цьому мені як керівникові дуже допомагають навики з гімнастики та хореографії. Власним прикладом я навчив дітей цьому мистецтву постійно працюю з батьківським комітетом який бере активну участь у розвитку студії .

          Моє життя тісно пов’язане з роботою циркової студії, хочеться говорити з дітьми про цирк, нові постановки ділитись своїми враженнями.

          Використання інтерактивних і комп’ютерних технологій на заняттях циркового мистецтва допомагають мені як керівникові реалізувати поставлені задачі.

-        Це і адаптація учнів до умов сучасного життя.

-        Це і формувати здатність оволодівати знаннями творчо мислити.

-        Застосовувати інформацію у власному житті.

-        Формувати ключові компетентності.

Проблема над якою працюю:

 – Формування здорового способу життя шляхом впровадження інтерактивних технологій в студії.

Використовую різні форми навчання:

-        Урок дослідження

-        Урок дискусія

-        Урок мандрівка

-        Урок змагання

Про завершальний етап роботи свідчать участь вихованців у районних, обласних масових заходах, нагородження та звання, що дають змогу відчути свої можливості, зв'язок циркового мистецтва з життям.

          Кожному мудрому керівникові вдається об’єднати навколо себе колектив вихованців не байдужих до циркового мистецтва, та закоханих в красу здивувати світ.